Любимая Поэзия.

Фото, відео, література, культурні заходи

Модератор: Gilbo

Аватар користувача
Наташка
Досвідчений користувач
Повідомлень: 1077
З нами з: 23.09.2010, 12:45
Звідки: Киев
Контактна інформація:

Повідомлення Наташка »

ШАРЛЬ БОДЛЕР, перевод киевлянина Дмитрия Каратеева

INVITATION AU VOYAGE (ПРИГЛАШЕНИЕ В ПУТЕШЕСТВИЕ)

Дитя и сестра,
Легка и быстра,
Умчит нас мечта, и сможем
До смерти вдвоём
Любиться в твоём
Краю, на тебя похожем.
Небес этих свет
Расплывчат и сед,
Он – втайне моё влеченье.
Твоих ли то глаз,
Лукавых подчас,
Заплаканное свеченье?

Там всё – безупречный лад
Спокойных, ясных услад.

Стал нашим жильём
Блистающий дом,
Где льёт благорастворенья
Редчайший цветок,
И пышный восток
Кадильниц растит куренья.
В глубинах зеркал
Там зал просверкал
Со сводов тысячесвечьем.
И всё, что ни есть,
Душе твоей весть
Родимым её наречьем

И всё – безупречный лад
Спокойных, ясных услад.

Взгляни-ка сюда:
Скитальцы суда,
Что дремлют поверх канала,
С окраин земли
Тебе привезли
Чего б ты ни пожелала.
Оденет закат
Строй белых палат,
Каналы и город целый
Цветастым шитьём.
Спит весь окоём
Расцвеченно-разомлелый –

И весь безупречный лад
Спокойных, ясных услад.
Быть собой, найти своих
Аватар користувача
Наташка
Досвідчений користувач
Повідомлень: 1077
З нами з: 23.09.2010, 12:45
Звідки: Киев
Контактна інформація:

Повідомлення Наташка »

Борис Херсонский:

Говорят о Беште

Как он соблазны плоти сумел побороть?
Какого рода душа обитала в нём?

Говорят, раскаленным воздухом была его плоть,
и кровь в его жилах текла прозрачным огнём.

Все мы согрешили в Адаме, кроме него одного,
его душа отошла от Адама, когда согрешал Адам.

Десять тысяч праведников родилось от него.
Сатана сильнее хромал, когда шел по его следам.

А он был помощником мясника, а потом – мясником,
но ночью вокруг него было светло как днём.

И Единый сказал Керубам: «Вот, ни на ком
другом не почивает Дух Мой, как почивает на нём!

Вот Мы в руки Свои судьбу Израиля берём,
да почерпнет он веру из чистого родника.

И если кого-то будут называть Великим Царём,
так это его, юного помощника мясника!»
Быть собой, найти своих
Аватар користувача
Марія
Досвідчений користувач
Повідомлень: 903
З нами з: 22.09.2010, 13:04
Звідки: Чернігів
Контактна інформація:

Повідомлення Марія »

Чого ж не розміщувати поруч і оригінал?:)

Наташка писав:ШАРЛЬ БОДЛЕР, перевод киевлянина Дмитрия Каратеева


L’Invitation au voyage

Mon enfant, ma sœur,
Songe à la douceur
D’aller là-bas vivre ensemble !
Aimer à loisir,
Aimer et mourir
Au pays qui te ressemble !
Les soleils mouillés
De ces ciels brouillés
Pour mon esprit ont les charmes
Si mystérieux
De tes traîtres yeux,
Brillant à travers leurs larmes.

Là, tout n’est qu’ordre et beauté,
Luxe, calme et volupté.

Des meubles luisants,
Polis par les ans,
Décoreraient notre chambre ;
Les plus rares fleurs
Mêlant leurs odeurs
Aux vagues senteurs de l’ambre,
Les riches plafonds,
Les miroirs profonds,
La splendeur orientale,
Tout y parlerait
À l’âme en secret
Sa douce langue natale.

Là, tout n’est qu’ordre et beauté,
Luxe, calme et volupté.

Vois sur ces canaux
Dormir ces vaisseaux
Dont l’humeur est vagabonde ;
C’est pour assouvir
Ton moindre désir
Qu’ils viennent du bout du monde.
– Les soleils couchants
Revêtent les champs,
Les canaux, la ville entière,
D’hyacinthe et d’or ;
Le monde s’endort
Dans une chaude lumière.

Là, tout n’est qu’ordre et beauté,
Luxe, calme et volupté.
... и мысленно щелкнуть хвостом:)
Аватар користувача
Наташка
Досвідчений користувач
Повідомлень: 1077
З нами з: 23.09.2010, 12:45
Звідки: Киев
Контактна інформація:

Повідомлення Наташка »

Марія писав:Чого ж не розміщувати поруч і оригінал?

Слушна думка! Тепер так і робитиму :)
Быть собой, найти своих
Аватар користувача
Наташка
Досвідчений користувач
Повідомлень: 1077
З нами з: 23.09.2010, 12:45
Звідки: Киев
Контактна інформація:

Повідомлення Наташка »

Замечательная подборка стихов Уайетта о превратностях любви в пер. Григория Кружкова http://kruzhkov.net/translations/thomas-waytte.html:

Сэр Томас Уайетт (1503-1542)

К даме с просьбой ответить
«да» или «нет»


Мадам, я должен знать ответ,
Нет больше сил бродить во мгле.
Скажите прямо: «да» иль «нет»,
Оставьте ваши сильвупле.

Вам проще нет разок мигнуть,
Махнуть рукой туда-сюда.
Так дайте знак какой-нибудь,
Чтоб мне понять: «нет» или «да».

И если «да», уже я ваш —
Бегу, лечу, смеюсь, дрожу.
А если «нет» — забудем блажь,
Я сам себе принадлежу.


THE LADY TO ANSWER DIRECTLY WITH
YEA OR NAY.

MADAM, withouten many words,
Once I am sure you will, or no :
And if you will, then leave your bourds,
And use your wit, and shew it so,
For, with a beck you shall me call ;
And if of one, that burns alway,
Ye have pity or ruth at all,
Answer him fair, with yea or nay.
If it be yea, I shall be fain ;
If it be nay—friends, as before ;
You shall another man obtain,
And I mine own, and yours no more.
Быть собой, найти своих
Аватар користувача
Gilbo
Досвідчений користувач
Повідомлень: 3146
З нами з: 02.11.2006, 15:22
Звідки: Тока шо из сауны!

Повідомлення Gilbo »

All diese Wellen, ja diese Wellen,
die sollen bloß zur Hölle fahrn,
und keine Karten von diesen Stellen,
ich treibe vorwärts ohne Plan.
Irgendwo leben die tollen Weiber,
sittz mancher Freund beim Wodkaglas,
doch hier beherrschen der Wind, die Steine
mein Boot voll Löcher, Moos und Gras.

Am großen Fluss bin ich am Morgen,
der Sommer ist dann längst vorbei.
Um mich, da macht euch mal keine Sorgen,
denn bald schon ist es wieder Mai!
Aber vielleicht gibt’s dich, und solang
du mich nicht quälst mit deinem Leid:
Ich liebe dich, doch nur bis zur Sandbank -
was dann kommt, bringt uns schon die Zeit.
у меня дикая аллергия на тупость. я сразу весь покрываюсь сарказмом.
Аватар користувача
Наташка
Досвідчений користувач
Повідомлень: 1077
З нами з: 23.09.2010, 12:45
Звідки: Киев
Контактна інформація:

Повідомлення Наташка »

Анна Аркатова

‎***
Вернись к исходному письму
Перечитай письмо
Вернись ко сну к тому же сну
Который был само
Собой ответом на вопрос
И сам вопрос задай
Теперь ты видишь всё всерьёз
И волки и бабай
Быть собой, найти своих
Аватар користувача
Наташка
Досвідчений користувач
Повідомлень: 1077
З нами з: 23.09.2010, 12:45
Звідки: Киев
Контактна інформація:

Повідомлення Наташка »

Gilbo писав:All diese Wellen, ja diese Wellen,

Ты пишешь по-немецки? А перевод есть?
Быть собой, найти своих
Аватар користувача
Gilbo
Досвідчений користувач
Повідомлень: 3146
З нами з: 02.11.2006, 15:22
Звідки: Тока шо из сауны!

Повідомлення Gilbo »

Наташка писав:А перевод есть?
Я чуть позже выложу...
Перевод всегда немножко отстает от оригинала...
у меня дикая аллергия на тупость. я сразу весь покрываюсь сарказмом.
Аватар користувача
Наташка
Досвідчений користувач
Повідомлень: 1077
З нами з: 23.09.2010, 12:45
Звідки: Киев
Контактна інформація:

Повідомлення Наташка »

А вот как переводила меня ELKE ERB в прошлом столетии

* * *

So kalt und unheimlich ist der Oktober
Daß die Hennen sich zu fürchten leid sind
Um die eigenen, die goldenen Eier,
Zurück verlegen sie die, nehmen Brom,
Zurück verlegt die Stadt sich und das Feld
Bei dem Geripp des schütteren Ackerwagens,
kein Wanderer denkt für die Nacht ein Lager,
Weil er des Februars Bastmatte schon hält.
Die rätselhaften Zeiten sind im Jahr
Gebunden fest, wie Säcke mit dem Strick,
Mit unserer Geburt leiser Replik
Aus dem Abgrund unterbrochenen Schlafs.
Der Tod löst Stück für Stück die Schnüre auf,
Die grobe Packleinwand zu nichts verwandelnd,
Doch halten wir zuvor uns aneinander,
Da uns bis jetzt im Leben niemand braucht.



* * *

Так холодно и жутко октябрем,
Что куры, устающие бояться
За собственные золотые яйца,
Несутся вспять и принимают бром.
Несутся вспять столицы и поля
Вдоль остова расхлябанной телеги,
А путники не помнят о ночлеге,
Прикрытые рогожей февраля.
Загадочные года времена,
Затянутые, как мешок тесемкой,
Рождений наших репликой негромкой
Из бездны прерываемого сна.
Развяжет смерть мешки по одному,
Распутает тяжелую дерюгу,
Но прежде мы доверимся друг другу,
Не нужные доселе никому.
Быть собой, найти своих
Аватар користувача
Alexander
Досвідчений користувач
Повідомлень: 751
З нами з: 30.10.2006, 10:00
Звідки: Из Мамы

Повідомлення Alexander »

Мне в пору жизнь. Тропа мне впору.
Пусть путь — подобие игры.
Когда идешь все время в гору,
То сам уже — как часть горы.

Андрей Грязов
г.Киев
"Ненавистью нельзя одолеть ненависть, её можно победить лишь любовью. Это вечный закон." Сиддхартха Гаутама (Будда)
"В каждом человеке - солнце. Только дайте ему светить!" Сократ
Аватар користувача
Наташка
Досвідчений користувач
Повідомлень: 1077
З нами з: 23.09.2010, 12:45
Звідки: Киев
Контактна інформація:

Повідомлення Наташка »

Alexander писав:как часть горы

Как на ладони поданный
Рай — не берись, коль жгуч!
Гора бросалась под ноги
Колдобинами круч.

Как бы титана лапами
Кустарников и хвой,
Гора хватала за полы,
Приказывала: стой!

О, далеко не азбучный
Рай — сквознякам сквозняк!
Гора валила навзничь нас,
Притягивала: ляг!

Оторопев под натиском,
— Как? Не понять и днесь!
Гора, как сводня — святости
Указывала: здесь...

(М. Цветаева. Из "Поэмы Горы")
Быть собой, найти своих
Аватар користувача
Наташка
Досвідчений користувач
Повідомлень: 1077
З нами з: 23.09.2010, 12:45
Звідки: Киев
Контактна інформація:

Повідомлення Наташка »

Как же хороши поэты, родившиеся в 30-х и пишущие еще!
Геннадий Русаков http://magazines.russ.ru/druzhba/2012/10/r3.html
Глеб Горбовский http://magazines.russ.ru/neva/2012/11/g2.html
Быть собой, найти своих
Аватар користувача
Боря
Досвідчений користувач
Повідомлень: 1242
З нами з: 06.09.2007, 12:36
Звідки: Київ
Контактна інформація:

Повідомлення Боря »

Дехто Юрій Чайка з Харкова наперекладав відомих бардівських туристськихх пісень.
Оригіналів то не скасовує, звісно що - але виходить дуже непогано.

ДОМБАЙСЬКИЙ ВАЛЬС
Ю. Візбор, пер. Ю. Чайки

Грубка і лижі при ній. Сонце за гору сіда.
Березню – лічені дні. Всі – по домівках гайда!
Днинам похмурим привіт. Світло гірське, прощавай.
В серце отой краєвид міцно навіки запхай.

Нас проводжає в цей час красень бундючний Ерцог.
Десь там чатує на нас шлях крізь пилюку й пісок.
Кругу – кінець? Дивина! Згадуй, чекай, позіхай.
Сніжні прощань знамена вивісив дядько Домбай.

Що ж ти, мов той психопат, став на стежині й стоїш?
Нам треба співи кінчать, нам треба жить веселіш.
Оповзні десь гомонять, потяг волає з-під ніг.
Зірка звелася зрання. Березню дійсно гаплик.


ПО ТУМАНИ
(Ю.Кукін, пер. Ю. Чайки)
Розумієш, все це дивно так страшенно!
Та такий вже я чудило, на біду:
Я ганяю по тумани, як скажений,
І ніяк собі не можу дать ладу.

Людям бізнес гірше кари, люди їдуть по доляри,
Дременувши від образ або нудьги.
А я їду, а я їду по примари.
По тумани та по випари тайги.

Розумієш, все це просто, дуже просто –
Переконують бувалі втікачі.
Уяви собі: це гостро, дуже гостро –
Шурлі-мурлі-тюрлі-пурлі та дощі.

(І) Хай набиті мені з верхом в путь далеку саквояжі
(туга, спогади, заникані борги…).
А я їду, а я їду по міражі,
По тумани та по випари тайги.


ЗИМОВИЙ ВАЛЬС
О. Городницький, переклад Ю.Чайки

Стиха сніжок над гіллям шурхотить,
Хмиз у багатті стріля.
В час, як нормальна людина вже спить,
Пам’ять мені дошкуля.
Мститься небесна безодня,
Давніх листів з півкіла.
В царстві, де сосни сухотні,
Вчора ще осінь – сьогодні
Довга зима вже прийшла.

Круть-верть, верть-круть – сніг над наметом кружляє.
Зараз – хто спав, хто не спав – рушимо в путь.
Круть-верть, верть-круть – білим на тундру лягяє
Сніг по річках, що, промерзлі, поснуть – круть-верть-круть.

На Петроградському боці твоїм
Сніг веселіш і жвавіш.
Тільки що зіркою з вії – блим-блим –
А вже на ньому стоїш.
Мацне задумливо іній
Кіс твоїх пасмо за мить.
Вечір по вулицях ліній
Човга, по-Пітерськи синій –
Аж на ногах не стоїть.

Круть-верть, верть-круть – сніг понад містом кружляє.
Зась йому – через вікно в вічі стрибнуть!
Круть-верть, верть-круть... Хай тобі в сни завітає
Тиша річок, що, промерзлі, поснуть – круть-верть-круть.

Серця твого зіпсувати б не слід –
Вітер підступно співа.
Звідси до тебе крізь морок і лід
Сам я дійду чорта з два!
Та не сумуй анітрішки –
Згадуй стоянок вогні.
А щоб зігріть твоє ліжко
Пісня – водою чи пішки –
Хутко домчить в дні скрутні.

Круть-верть, верть-круть – сніг над тайгою кружляє.
Санні сліди занесе – і не знайдуть.
Круть-верть, верть-круть... Хай тобі в сни завітає
Густо заляпаний сонцем перон днів, що прийдуть.



ЧІЧЕЧКО МОЯ
Ю.Візбор, переклад Ю.Чайки

З ким не стрічайся, постійних зв’язків не бува.
Сумно струмок бурштинову сосну підмива.
І вже багаття, диви, притрусив попілець:
Як не крути, а прийшов, вибачайте, кінець.

ПРИСПIВ: Чічечко моя,
Сонечко соснове!
Де, коли і як
Стрінемося знову?

Крила похнюпив намет (відлітавсь, неборак!).
Крила розправив розлучник коханців літак.
Бачу, рачкує по зрадницьки трап від крила.
От уже, дійсно, що прірва між нами лягла.

ПРИСПIВ.

Не співчувайте мені, не люблю балачок!
Я ще знайду бурштинову сосну й той струмок.
Може, там клаптик вогню ще мигтить край води:
Де ж ти подівся, мовляв, підгрібай-но сюди.
ПРИСПIВ.


З К/ф"Вертикаль"

В пекло галасних міст і гармидер машин
повертаємось ми, аж плюєм з пересердя.
і спускаємось ми мов вівчар з полонин,
залишаючи в горах добрячий шмат серця.
---------
Приспів
Так облиште ви зайві балачки,
я вже добре собі втямував-
хочеш в гори, то лізь навіть рачки
і залізь де іще не бував (двічі)
---------
Хто від скрути якої на скелю поліз
від сварливої жінки забіг на край світу
аж за тиждень чи два вже рачкує униз,
бо воно ж і богам, бо воно ж і богам треба їсти та пити
---------
Приспів
---------
Скільки слів кожен з нас поки лізе бурчить
Аж нарешті доліз не квапися ж із раю
Та спускаємось ми, хто поволі, хто вмить
Via est vita
Аватар користувача
Наташка
Досвідчений користувач
Повідомлень: 1077
З нами з: 23.09.2010, 12:45
Звідки: Киев
Контактна інформація:

Повідомлення Наташка »

Умер Константин Ваншенкин, автор песни "Я люблю тебя, жизнь". Вот еще его стихи:

***

Контролировал квартал
На подходе к дому.
Со стрельбой перебегал
От окна к другому.

Хруст известки. Звон стекла.
Тяжесть ног чужая.
Плохо то, что кровь текла,
Целиться мешая.

Он мечтал укрыться в тень,
Лечь в зеленой пойме...
Два патрона между тем —
Все, что есть в обойме.

Под смородиновый куст...
Не будите скоро...
Только был патронник пуст,
Жалок стук затвора.

С ног внезапной пулей сбит,
Сжался под стеною,
И казалось, будто спит,
К ней припав спиною.

И настала тишина,
Но такого рода,
Что была поражена
Вражеская рота.

В оседающем дыму,
В городском квартале,
— Выходи по одному!
Мертвому кричали.

***

Были женщины в войну —
Всех любили, всех жалели,
Кто в обмотках и в шинели.
Я такую знал одну.

Было общее у них:
Возвышали в ласках женских
Не каких-нибудь снабженцев,
Интендантов и штабных,

А солдатика того,
Молодого, что, быть может,
За Отчизну жизнь положит,
Не изведав ничего.

Но потом — войне конец.
Наступили перемены,
И они сошли со сцены,
И отнюдь не под венец.

Разумеется, тогда
Мы ничуть не ощущали
Благодарности, печали,
Сожаленья и стыда.
Быть собой, найти своих
Відповісти